автор: Мозіль Юра [5345] Взгляд  //2006.04.21
 «Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!» Слова, якими ми, здається, споконвіку вітаємо один одного в ці святкові дні. Привітні, святково вдягнені люди, освячені писанки, крашанки і паски в кошиках, гаївки та маївки, чаруючий запах квітів та весни - все це створює незабутню, чисту та приємну атмосферу Великодня, дарує нам хороший настрій і дозволяє хоч на деякий час трохи відволіктися і забути про невщухаючі післявиборчі та політичні катаклізми.
Хлопці змагаються поміж собою, у кого «дужче» крашене яйце, заодно освідченіший з них розповідає своєму невігласу-супротивнику про походження пасхальної крашанки. А саме про те, що Марiя Магдалина, проповiдуючи Христову науку, зайшла аж у двiр римського iмператора Тiберiя, дала йому в дар червону крашанку зi словами: "Христос воскрес!" - i вже тодi почала свою проповiдь. За її прикладом пiшли iншi християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками й писанками. Є й інша, трохи видозмінена версія цієї історії, яка говорить, про те, як в руках святої Марії Магдалини почервоніло яйце, як доказ імператору-язичнику істинності проповіді про Христа Воскреслого.
Взагалі, Великодні свята мають дуже багато різноманітних обрядів, і кожен з них, чи то пасхальні хліби, чи освячена вода, чи будь-що інше має своє походження – чи є суто християнським, чи в плині літ було вже народженим після Хрещення Русі, в силу певних народних традицій. Та все ж всі історії про виникнення релігійних пасхальних обрядів, що супроводжують Великдень, дають відповідь лише на поверхневу, видиму сторону свята, не зачіпаючи самої суті – чим насправді є Великдень та Пасха, які корені і справжні причини цього свята.. Чи свят? Насправді свят, бо багато хто не знає, що Пасха і Великдень це не повністю одне і те ж саме. Наприклад, ортодоксальні євреї святкують Пасху, але це зовсім не значить, що вони святкують Великдень, так як не вірять в Воскресіння Христа. Отож, де-юре, це два різних свята, але де-факто - одне! Напевне, все ж таки, їх щось між собою дуже сильно пов”язує.
Щоб з усім цим розібратися прийдеться повернутися трохи в історію. Думається, багато хто чув чи читав біблійну історію про те, як пророк Мойсей виводив ізраїльський народ з Єгипту. Історики досі достеменно не можуть визначати точно час, коли це відбувалося, але точно відомо, що трапилося це все за багато сотен років до народження Христа. Коротко викладу зміст сюжетної лінії.
Єгипетський фараон не хотів відпускати підневільний йому народ, тому Бог посилав одна за одною десять кар на єгиптян, щоб вони відпустили євреїв. Це була і саранча, і блискавки з вогнем, і жаби, і перетворення води на кров, і ще інші, але ми зупинимося саме на останньому, десятому, найжорстокішому покаранню - мав загинути кожен, хто був перворідним в своєму домі чи роді. Це стосувалося і людей і тварин. І це стосувалося усіх, хто проживав в цьому краї, як єгиптян так і євреїв. Але Бог, щоб урятувати перворідних серед ізраільтян, наказав їм через пророка, щоб кожна сім”я взяла ягня чи козенятко, обов”язково мужської статі, здорового, без жодної вади, і приготувала його на вечерю. А його кров”ю належало помазати одвірки вхідних дверей. І це ягнятко, або, як ще вживається в біблійній термінології агнець, і було ПАСХОЮ.
Слово „Пасха”(Песах), в перекладі з староєврейської означає приблизно: „Відвести удар”, „Перескочити”, „Рикошет”. Ще одне значення цього слова - „Пройти мимо”. Тобто, коли вночі проходив ангел-губитель, то, побачивши кров агнця наодвірках, він „перескакував”, „проходив мимо”, не зачіпаючи нікого в цьому домі.. Кров ягняти „відводила удар”, так як свідчила, що хтось вже помер за перворідного в цьому жилищі. Своєю смерю ягня спасало від смерті інших. З тієї пори євреї і святкують щорічно Пасху. День урятування від смерті і від рабства у Єгипті. І саме в дні святкування єврейської Пасхи було видано і страчено Христа! Співпадіння чи Божий замисл? Всі чудово знають про знамениту картину Леонардо да Вінчі „Таємна Вечеря”. Саме на цій картині Христос разом з учнями святкували Пасху, тобто, повинні були їсти і символічне жертовне ягня. Але те, що зробив Христос, просто спантеличило їх. Він дав Апостолам хліб і сказав: - „Їште, це тіло Моє”, а також дав чашу з вином і сказав: - „Пийте, це Кров Моя, яку Я проливаю за вас.”. Іншими словами, Він співставив себе з тим ягням, яке тоді, багато років тому, спасало від смерті людей.
І вже у Новому Заповіті, частині Біблії написаній після Смерті і Воскресіння Христа є такі слова Апостола Павла – „Бо Пасха наша Христос, який був закланий за нас”. І Христос Помер та Воскрес саме в дні святкування Пасхи. Ягня насправді було усього лиш праобразом того, що мав зробити в майбутньому Ісус Христос – померти за людей всього світу, прийняти удар на Себе і уберегти їх від гніву Бога за скоєні людські гріхи. Воскресіння Христа стало грандіозною перемогою над смертю, і по-суті, розділило всю історію людства на дві великі частини – до і після Воскресіння!
Звісно, це все не стається автоматично. Точнісінько так само, як багато євреїв в той древній час не повірили в чудодійну силу крові ягняти на одвірках, внаслідок чого в їхній дім приходила смерть, точнісінько так само і тепер є можливість зрозуміти, що віра – це справді дуже особиста справа кожного. І вірити чи не вірити, приймати чи не приймати це для себе, помазувати одвірки свого серця вірою в те, що зробив Христос чи відкидати – особистий вибір кожної людини. Але все ж це, на мою думку, відрізняється від банального – є Бог чи нема. Питання стоїть набагато глибше. Напевно справді важливо, за усіма урочистими святкуваннями, крашанками, писанками, пасками , історіями, легендами не забувати про першопричину свята, розуміти для чого це все робилося і заради кого. Напевно-що, заради кожної людини.. Усвідомивши це все, і повертаючись зранку з церкви, з радістю на серці, чистими та світлими думками, вам захочеться не тільки знайомим, але й усім зустрічним людям проголошувати - „Христос Воскрес!” І щиро чути у відповідь – „Воістину Воскрес!”
Комментарии () |
|
|
|
|
|
